А й правда, крилАтим грунту не треба.

А й правда, крилАтим грунту не треба. Землі немАє, то буде небо. Немає пОля, то буде вОля. Немає пАри, то будуть хмАри. В цьому, напевно, правда пташина… А як же людина? А що ж людина? Живе на землІ. Сама не літає. А крила має. А крила має! Вони, ті крила, не з пуху-пір'я, А з правди, чеснотИ і довір'я. У кого – з вірності у коханні. У кого – з вічного поривання. У кого – з щирості до роботи. У кого – з щедрості на турботи. У кого – з пІсні, або з надії, Або з поезії, або з мрії. Людина нібито не літає… А крила має. А крила має!