[Instrumental intro] Ніч яка Господи, місячна зоряна, Видно, хоч голки збирай, Вийди, коханая, працею зморена. Хоч на хвилиноньку в гай. Сядем укупочці тут під калиною, І над панами я пан. Глянь, моя рибонько, - срібною хвилею. Стелиться в полі туман. [Instrumental] Гай чарівний, ніби пРОменем всипаний, Чи загадався, чи спить: Ген на струнКІй та виСОкій осичині. Листя пестливо тремтить. Небо глибоке засіяне зорями, Що то за Божа краса! Перлами ясними попід тополями. Грає краплиста роса. [Instrumental] Ти не лякайся, що ніженьки бОсії. Вмочиш в холодну росу: Я тебе, ВІрная, аж до хатиноньки. Сам на руках однесу. Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько, ТЕпло - ні вітру, ні хмар... Я пригорну тебе до свого серденька, А воно палКЕ, як жар. [Instrumental] Ти не лякайся, що можуть підслухати. Тиху розмову твою, Нічка поклала всіх, соном окутала, Ані шелесне в гаю. Сплять вороги твої знуджені працею, Нас не сполоха їх сміх. Чи ж нам обкраденим долею нашею. Й хвиля кохання за гріх? [Instrumental outro]