Сиджу на трасі темній – дивлюсь я, в бак напів пустий. Ніч гуде навколо, вітер дикий, злий. Мотоцикл мій під боком, я один такий. Дістав флягу з ромом і друга я позвав. Він в шкірянці сірий тихо поряд став. Не сказав ні слова, кстакан він дістав, А тоді охриплим голосом проговорив: «Мене ти випити попросив, а дороги звуть!!!Нумо вип'єм брате-За свободу, швидкість, вітер над головою!" Друзів байкерських тепер уже не знайти, Та дороги довгі – вони наші світи. Хай і бак пустий вже, бенз закінчився. В’їхали в село ми, я пісню почав, А братан з-за шолома люто заспівав. Старий привітальний нам підморгнув ліхтар, Підійшли до бару, стукнув я в шолом, "Відчиняйте двері, наливайте ром!" Дядько вийшов на мить спинився, глянув, на наш житон, брат мій зариготів "Це мій старий бармен, тут завжди я пив. Давай, же, наливай, на хай лунає спів, Сірі Лорд разом – це наш власний шлях" "Мене залишили, а дороги звучать, Круті серпантини в небо мрію звучати. Так налий же, брате, вип'єм ми з тобою, За свободу, швидкість, вітер над головою!" Захопили бар ми, чарки налили, Старі дороги й клуб на столі згадали. Хай в дорозі друзі, але всі живі – В серці Сірі Лорди і завжди буде так!!!