7 липня день жалоби знов

F: Сьо́ме ли́пня — Де́нь жало́би... зно́в. Ки́їв шо́стого зно́ву не спав, зно́ву пові́тряний жа́х наступа́в. Лише́ чоти́ри дні минуло́ — і зно́ву же́ртви... не ми́не нія́к війна́. Дощ із вогню́, по́піл та біль... лю́ди, мі́сто — навко́ло пітьма́... M: Ки́їв не ди́хає — ві́кна закри́й. Бо в ніч палало́, ніч поверну́лась у біль. Молода́ ма́ма, де́сять дні́в дитя́. Ба́тько босоні́ж вині́с два життя́ — із ди́му й вогню́. Лиши́лись живі́ — без рече́й, без до́му... Живі́ — головне́! F: Ву́лиця Європе́йського Сою́зу... Німи́й сарка́зм — назва́, що рі́же до кри́ку. Погля́ньте на фо́то роди́ни, яка́ назавжди́ залиши́лась під зава́лами. Зно́ву вели́ка біда́ в людськи́х серця́х. M: Безжалі́сним мета́лом розі́рване мі́сто, бо́лем людськи́м, жа́хом твари́н. Райо́ни столи́ці та о́бласті — зруйно́вано щонайме́нше три́дцять буди́нків. Домі́вки впа́ли вмить, мов ті́нь у пил. F: По́піл, розру́ха, сльо́зи й несте́рпний біль. Лю́ди в холо́дних підва́лах замі́сть те́плих кварти́р. M: Хтось вижив. Хтось — ні. Хтось під бето́ном залиши́вся наві́ки німи́м. [Pre-Chorus] F: А-у-у-у... сві́те... ти де́? M: Соба́ка ла́є — карава́н іде́. F: В Украї́ні ко́жен ро́бить, що мо́же й де. M: Бо часо́м наві́ть страх і біль, зчепи́вши зу́би, пра́цюють за двох. Зібра́ли себе́... Хтось чай налива́є... Хтось не́бо закрива́є... Ко́жен ро́бить, що мо́же й де... [Chorus] F: Вишне́ве... пона́д шістсо́т людей́... M: Евакуа́ція... детона́ція... німи́й біль... F: Ні́би в ма́триці нескінче́нного жа́ху. Хтось Бо́га мо́лить... M: Хтось пі́сню співа́є... F: Хтось ї́де куди́сь... M: А хтось їх обійма́є... F + M: Украї́на жива́. [Verse 2] F: Боро́нять не́бо си́ли вогню́, але́ не́бо рве жорсто́ка орда́. M: Чоти́риста дев'ятна́дцять пові́тряних ціле́й — мов чорни́й град, мов дощ із боєприпа́сів. Балісти́ка. Крила́ті раке́ти. Дрони. F: Іде́ бій за життя́... Щось пробива́є цей щит. І щось доліта́є... M: А-у-у-у... сві́те... ти де́? Де твоя́ си́ла, коли́ гори́ть? Коли́ вбива́ють? F: Ми не Куве́йт. M: Ми не Ізраї́ль. F + M: Нас випро́бовують бо́лем. F: Ні́би ки́нули в бу́рхливу річку́ — чи випливе́мо... M: Ми вчи́мося ди́хати під льо́дом, під гра́дом вогню́. F: Чи живі́? M: Так... Та не всі. F: Чи ці́лі? M: Ні... Ні... [Bridge] F: Ки́їв стої́ть сере́д по́пелу й сну. M: І ко́жне ім'я́... І ко́жен під'ї́зд... Це па́м'ять, що не відпу́стить війну́. F: А-у-у-у... сві́те... M: Ти де́? F: Сьо́ме ли́пня... Де́нь жало́би... Де любо́в? M: Чи живі́? F: Так. M: А хтось... на жа́ль... уже́ ні... [Final Chorus] F + M: Нема́є ці́лих украї́нців. Ця затя́жна війна́ пора́нила ко́жного, де б він не був. F: А-у-у-у... сві́те... ти де́? M: Де си́ла твоя́, коли́ боли́ть? Коли́ гори́ть? F: А-у-у-у... сві́те... ми ще́ тут. Поки́ живі́... M: Ко́жен ро́бить, що мо́же й де. F: Хтось іде́ на робо́ту. Хтось прийма́є поло́ги. Хтось звільня́є з поло́ну. M: Хтось чай налива́є. Хтось зава́ли розбира́є. F + M: А хтось трима́є краї́ну на фро́нті вогню́. [Outro] F: Ми стоїмо́ крізь по́піл і пітьму́... Важке́ лі́то... F: А-у-у-у... сві́те... Ти де́?..