Гори, моє серце. Прохор і машини +

(Куплет 1) Я шукав тебе в тихих кварталах Серед тисяч світлих облич. Ти з’явилась — як спалах зірки У мереживі темних зіниць. Ти дивилась — і час зупинився, Мов кадр старого кіно. Я у мрії твоїй загубився, І вже пізно сказати «чому». (Приспів) Гори, гори, моє серце, Поки ніч не згасла в очах. Ти — моя небезпечна версія У безсонних моїх ночах. Падай ближче, ще ближче до мене, Мов комета у темній імлі. Якщо це божевілля шалене — Я згораю з тобою в нулі. (Куплет 2) Ми біжИмо по краю світанку, Де не діють чарівні слова. Я читаю твій подих на дотик, Наче лист, що ніхто не писав. Небо сипле холодними зорями, Місто тане у наших слідах. Та між нами палає історія, Що живе у коротких словах. (Приспів) Гори, гори, моє серце, Поки ніч не згасла в очах. Ти — моя небезпечна версія У безсонних моїх ночах. Падай ближче, ще ближче до мене, Мов комета у темній імлі. Якщо це божевілля шалене — Я згораю з тобою в нулі. (Куплет 3) І коли розчиниться ранок, І розвіє нічнИй туман, Я залишу у пам’яті згадку, Твої очі — мій океан. І якщо розійдуться дороги, І розтануть нічні вогні — Ця історія в серці лишиться Найяскравішим світлом в мені. (Приспів) Гори, гори, моє серце, Поки ніч не згасла в очах. Ти — моя небезпечна версія У безсонних моїх ночах. Падай ближче, ще ближче до мене, Мов комета у темній імлі. Якщо це божевілля шалене — Я згораю з тобою в нулі.