Solipsism

Ми більше не можемо говорити. Ми більше не можемо говорити. Ми більше не можемо говорити. Слова вислизають з наших пальців, як пісок. Спогади припливають і відпливають, як хвилі, і зрештою зникають. Ми не можемо повернутися. Ми не можемо повернутися. Ми не можемо повернутися. Тепло, якого ми торкалися, перетворилося на попіл, Час, який ми тримали, розвіявся на вітрі. Ми не можемо жити. Ми не можемо жити. Ми не можемо жити. Та лише тиша, що залишилася, Все ще свідчить про нас.