[Intro – Spoken, deep male voice] Є на світі село Піски. Є над ним високе небо. Є земля, що годує людей. І є правда, якої не кожен діждеться. [Instrumental Intro – Solo Cello and Bandura] [Verse 1] Там, де степ до обрію лягає, Де над ставом вечір догорів, Старе поле досі пам'ятає І молитви, і прокльони жнив. Там у хатах народились діти, Там старі схилилися від літ. Хтось умів терпіти і радіти, Хтось ішов супроти цілого світу. [Pre-Chorus] І земля мовчала під ногами, І мовчали зорі угорі. Тільки вітер ходив між житами, Наче хтось гукав із темноти. [Chorus] Хіба ревуть воли, Коли повні ясла? Хіба плаче земля, Коли правда не згасла? Не від ситості стогне поле, Не від щастя кричить душа. Коли кривда людину неволить, Навіть тиша стає страшна. [Verse 2] Там колись ходив хлопчина босий, І в очах палав неспокійний світ. Він у долі милосердя просив, А зустрів лиш холод чужих воріт. Він хотів, щоб кожному по правді, Щоб ніхто чужого не брав. Та загубляться дороги справді, Якщо гнів за совість обрав. [Chorus] Хіба ревуть воли, Коли повні ясла? Хіба плаче земля, Коли правда не згасла? Не від ситості стогне поле, Не від щастя кричить душа. Коли кривда людину неволить, Навіть тиша стає страшна. [Bridge – Dramatic Cello] Є межа між болем і помстою, Є межа між правдою і злом. І не кожен, хто скривджений долею, Має право палити чужий дім. [Final Chorus – Powerful] Хіба ревуть воли, Коли повні ясла? Хто посіяв біду, Коли правда пропала? Пам'ятай, земле, кожне ім'я, Не сховай їх у темній могилі. Бо немає такого життя, Де невинні за кривду платили б. [Outro – Whispered] Село Піски... Історія Чіпки. Історія землі. Історія людської душі.
