A song about sanctions. The economic collapse of the occupier truly lowers the risk of a third world war, because it deprives undermines the aggressor’s ability to wage large-scale wars; this can be accelerated through sanctions, pressure on business, support for Ukraine, and informational resistance. ------ Im Osten rollt ein schwarzer Zug, er frisst Metall, er frisst genug. Er lebt von Rädern, Öl und Brot, von jedem Handel, jedem Lot. Er spricht in Funken, spricht in Stahl, er träumt vom Feuer, Weltzerfall. Doch seine Adern, tief und fern, sie zittern schon – sie tragen nicht mehr. DIE MASCHINE STIRBT! Wenn man ihr die Nahrung nimmt. DIE MASCHINE STIRBT! Wenn nichts mehr durch die Leitungen schwimmt. Ein Riss im Zahnrad, und der Motor fällt — und plötzlich atmet still die Welt. Im Westen sieht man seinen Schatten, man hört die Stimmen: „Haltet Raten!“ Kein Krieg entsteht aus Luft allein — er braucht Fabriken, Geld und Stein. Ein stiller Druck, ein kalter Schnitt, und Stück für Stück geht Kraft zurück. Was nicht mehr strömt, das kann nicht töten, wenn Märkte brennen, hungern Böten. DIE MASCHINE STIRBT! Wenn man ihr die Nahrung nimmt. DIE MASCHINE STIRBT! Wenn nichts mehr durch die Leitungen schwimmt. Ein Riss im Zahnrad, und der Motor fällt — und plötzlich atmet still die Welt. Ein großer Freund im fernen Land steht nur, solange Öl verbrannt. Doch fällt der Zug, fällt auch der Thron — kein Schatten bleibt im roten Ton. Die Angst vor Sturm, sie geht zur Ruh’, wenn man der Quelle nimmt im Nu. Kein Waffensturm, kein Kampfgebrüll — ein leiser Schnitt, und doch so viel. Was gestern stark war, ist heut' nur Staub, wenn Druck den letzten Motor raubt. DIE MASCHINE STIRBT! Es fällt, was mordet, fällt, was droht. DIE MASCHINE STIRBT! Vom Hunger ihrer eignen Not. Und wenn der Zug im Dunkeln bricht — kommt Frieden näher — Schritt für Schritt. ----------- переклад українською: Пісня про санкції. Економічний крах окупанта справді знижує ризик третьої світової війни, бо послаблює здатність агресора вести масштабні війни. Цього можна досягти швидше завдяки санкціям, тиску на бізнес, підтримці України та інформаційному опору. ------------ На Сході котиться чорний потяг, він їсть метал, він їсть сповна. Він живе з коліс, нафти й хліба, з кожної торгівлі, кожного прибутку. Він говорить іскрами, говорить сталлю, мріє про вогонь, про крах світу. Та його жили, глибокі й далекі, вже тремтять — вони більше не витримують. МАШИНА ВМИРАЄ! Коли в неї забирають їжу. МАШИНА ВМИРАЄ! Коли більше нічого не тече трубами. Тріщина в шестерні — і двигун зупиняється, і раптом світ тихо видихає. На Заході бачать її тінь, чують голоси: «Тримайте темп!» Війна не виникає з повітря — їй потрібні заводи, гроші й ресурси. Тихий тиск, холодний розріз — і сила поступово згасає. Те, що більше не надходить, не може вбивати, коли ринки горять, а ресурси закінчуються. МАШИНА ВМИРАЄ! Коли в неї забирають їжу. МАШИНА ВМИРАЄ! Коли більше нічого не тече трубами. Тріщина в шестерні — і двигун зупиняється, і раптом світ тихо видихає. Великий друг у далекій країні стоїть лише доти, доки горить нафта. Та якщо падає потяг — падає і трон, і жодної тіні не залишається в червоному сяйві. Страх перед бурею стихає, коли джерело сили забирають миттєво. Ніякого штурму зі зброєю, ніякого бойового крику — тихий розріз, а наслідків так багато. Те, що вчора було сильним, сьогодні лише пил, коли тиск забирає останню силу двигуна. МАШИНА ВМИРАЄ! Падає те, що вбиває, падає те, що погрожує. МАШИНА ВМИРАЄ! Від голоду, породженого власною скрутою. І коли потяг ламається в темряві — мир стає ближчим — крок за кроком.
