[Intro] Ти, може, колись мене покохаєш, Але це вже зовсім неважливо. Можливо, ти поряд себе домалюєш, І на цій картині будемо щасливими. [Verse 1] Мені слів бракує, коли тебе зустрічаю, Гублюся серед людського потоку. Я наче тінь, яку не помічають, Тінь, що чекає першого кроку. І я наче блукаю знову серед ночі, Ми з тобою по різні боки світу. А дати шанс усе ще не хочеш, Та моє кохання не підвладне вітру. [Chorus] Ти, може, колись мене покохаєш, Але це вже зовсім неважливо. Можливо, ти поряд себе домалюєш, І на цій картині будемо щасливими. І очі твої, можливо, засяють, Так, як сяють мої, коли тебе бачу. І, можливо, вже надії згорають, Проте це все не має значення. [Verse 2] Я не хочу знати, Любиш ти мене чи ні. Ми не ріки, щоб зливатись, Як наяву, так і уві сні. Хочеться знову повертатись, Повертатися до надій, І уявних поцілунків, Згаслих спогадів і мрій, І нереальних тих малюнків. [Final Chorus] Ти, може, колись мене покохаєш, Але це вже зовсім неважливо. Можливо, ти поряд себе домалюєш, І на цій картині будемо щасливими. І очі твої, можливо, засяють, Так, як сяють мої, коли тебе бачу. І, можливо, вже надії згорають, Проте це все не має значення. [Outro] Проте це все не має значення.


