Квітки любові розцвітають

Квітки любові розцвітають Єдиний раз. Вони ніколи не вмирають І вічно в серце ранять нас. Їх поє сонячне проміння, Годує чиста пахощ піль. В глибинах серця їх коріння: Торкнеш квітки, а в серці біль. Зламаєш їх, потопчеш в муках – І хочеш їх навік забуть, А кров тече і плаче в звуках, А ніжні парості ростуть. Не жди пісень і слів признання. Хоть кожний, хто співати міг, Співав коханій про кохання І плів вінок з пісень своїх. Моє ж даремнеє бажання — Сказать про все я не зумів. Моя любов, моє кохання Для вислову не знає слів. Не жди пісень! Моє кохання — Пожар душі, і кожний згук Мого крилатого признання В огні згорає, повний мук.