Лугом іду, коня веду, розливайся, луже! Сватай мене, козаченько, люблю тебе дуже! Сватай мене, козаченько, люблю тебе дуже! Ой хоч сватай, хоч не сватай, ой, хоч не цурайся, Щоб та слава не пропала, що ти женихався. Щоб та слава не пропала, що ти женихався. Женихався, не цурався, думав тебе брати, За лихими ворогами мушу покидати. За лихими ворогами мушу покидати. Ой якби ж ти, дівчинонько, була багатенька, Взяв тебе за рученьку, повів до батенька. Взяв тебе за рученьку, повів до батенька. Ой якби я, козаченько, була багатенька, Наплювала б я на тебе, на твого батенька. Наплювала б я на тебе, на твого батенька. Ой та що б ти, дівчинонько, тоді заміж вийшла, Як при битій, при дорозі рута-м’ята зійшла. Як при битій, при дорозі рута-м’ята зійшла. Ой бодай ти, козаченьку, тоді оженився, Як у млині на камені кукіль уродився. Як у млині на камені кукіль уродився. А при битій, при дорозі рута-м’ята зійшла, А вже ж тая дівчинонька давно заміж вийшла. А вже ж тая дівчинонька давно заміж вийшла. А у млині на камені кукіль ще не сходить, Старий козак, як собака, неженатий ходить. Старий козак, як собака, неженатий ходить.
