Білий шум. Прохор і машини +

(Куплет 1) Ранок пахне ванІллю, як і вчора, Трамвай скрипить, як старий акордеон. На зупинці сивий дід читає новини, Про те, що світ знову не такий, як був. Я дивлюсь у вікно — там ті самі люди, Вони живуть швидше, ніж колись ми. І кожен з них щодня кудись поспішає, Та насправді не знає навіщо туди йти. (Приспів) Люди просто йдуть по колу, СміЮться, ніби все окей. Туман ковтає їхні розмови, Наче це лиш білий шум для людей. А ми просто губимось в днях, Як магнітні касети без імен. І, може, завтра все буде так само, А може безліч божевільних ідей. (Куплет 2) Білі птахи підтримують небо, Щоб воно не впало на нас. Хтось малює мрії в блокноті, Хтось продає за мільйони щораз. Телефони світяться в темряві, Як маленькі вікна в чужі світи. Ми шукаємо щось у фейсбуках, Але що хочемо не можемо знайти. (Приспів) Люди просто йдуть по колу, СміЮться, ніби все окей. Туман ковтає їхні розмови, Наче це лиш білий шум для людей. А ми просто губимось в днях, Як магнітні касети без імен. І, може, завтра все буде так само, А може безліч божевільних ідей. (Брідж) І якщо земля зупиниться раптом, Ми не встигнемо швидко втекти. Бо звикли бути розумні постфактум, І тяма не встигне вчасно прийти. (Фінал) Тож давай ще трохи побудемо тут, Поки надія і віра не згаснуть знов. Між туманом і слідами дощу на асфальті Може знайдемо шлях до життя без умов.