[Verse 1] Там, де каміння пам’ятає час, Де тиша говорить голосніше за нас, Я заходжу у воду — і зникає весь світ, Лиш холод торкається рук моїх. Наді мною скелі, під ногами глибина, Я сьогодні тут зовсім одна. Та мені не страшно — я просто живу, Серед темних печер своє світло знайду. [Chorus] Там, де мовчить вода, Я залишаю всі тривоги. Нехай не знаю, куди Завтра приведуть дороги. Там, де мовчить вода, Де серце вільне, наче море, Я закриваю очі й відчуваю: Щастя — це просто бути собою. [Verse 2] Вода малює на камінні сліди, А час забирає минулі роки. Я дивлюся угору — там не видно небес, Та навіть у темряві повно чудес. Може, щастя не треба далеко шукати, Не треба наздоганяти й чекати. Іноді достатньо серед тиші води Зрозуміти, ким насправді є ти. [Bridge] І нехай за печерою цілий світ, Нехай там сотні доріг і літ. Цю мить я залишу в серці своїм — Вода, тиша і спокій у нім. [Final Chorus] Там, де мовчить вода, Я залишаю всі тривоги. Нехай не знаю, куди Завтра приведуть дороги. Там, де мовчить вода, Я нарешті чую себе. І навіть коли повернуся назад — Частинка мене залишиться тут назавжди. [Outro] Там, де мовчить вода… Я нарешті чую себе… Там, де мовчить вода… Я залишаю частинку себе.
