Тарас Шевченко — «Мені однаково» (1847)
Style: Epic-lyrical Slavic-folk acoustic ballad, Warm male baritone/tenor, Fingerstyle acoustic guitar, soft strings, Tempo 72 BPM, Mood: brotherhood, courage, unity, uplifting, Clear Ukrainian diction, preserved rhyme and rhythm, Intro arpeggio: A minor → G → F → E minor, Voice soft on start, builds on rhymes; climax on “Ми йдемо разом, плечем до плеча”, Flowing, melodic, immediately engaging from first notes
V4.5-ALL
Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині — Однаково мені. В неволі виріс між чужими, І, не оплаканий своїми, В неволі, плачучи, умру, І все з собою заберу Малого сліду — не покину На нашій славній Україні, На нашій — не своїй землі. Та не однаково мені, Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні Її, окраденую, збудять… Ох, не однаково мені.
