The song portrays an inner struggle of a person living through memories of their native land while holding on to faith. The lyrics are based on a poem by Lesya Ukrainka, a prominent Ukrainian poet. Her work often reflects resilience, exile, and enduring hope. ----------- Ni destin, ni liberté pour mon cœur, Rien que l’espoir, unique lueur. Espoir de revoir ma terre lointaine, Ma douce patrie, ma peine ancienne. Espoir de revoir le bleu Dnipro, D’y vivre un jour… ou mourir là, tôt. Qu’importe la fin, si je l’aperçois, Ce pays aimé qui vit en moi. (UKR — вірш Лесі Українки) Ні долі, ні волі у мене нема, Зосталася тільки надія одна: Надія вернутись ще раз на Вкраїну, Поглянути ще раз на рідну країну, Поглянути ще раз на синій Дніпро, Там жити чи вмерти, мені все одно; Поглянути ще раз на степ, могилки, Востаннє згадати палкії гадки… Ні долі, ні волі у мене нема, Зосталася тільки надія одна. Revoir les steppes, les tombes sacrées, Et les pensées folles qu’on croyait fanées. Tout au fond de moi, la flamme s’y tient — Ce dernier espoir me guide sans fin. Ni destin, ni liberté sous mes pas, Mais un rêve en moi qui ne mourra pas. Mon espoir fidèle, mon chant, ma voie — Retourner un jour, revoir tout ça…
