Вічність

Проходять ніби дні Здається пролітають ночі, Та все одно мені Ніколи не забуть ті карі очі! Через мільйони днів Я буду їх у спогадах нести, Не вистачає в мене слів І ти ж за це мене прости! Прости за те що я тебе люблю Прости за все що не сказав І мовчки пішов у вічну тишину, І з собою назавжди любов забрав… Знаєш тут нікому не потрібно Казати правду чи брехню Тут по очах все добре видно, І всі добре знають кого я люблю. Тут тихо, радісно, спокійно Немов і справді ти щасливий і ти в Раю, Але невистачає тут лише одного очевидно Карих очей, які я так обожнюю, люблю…