Як важко поринати в пустоту Найгірше як тебе у ній тримають Як втриматись, не перейти межу, Де справедливість, і чому її ховають? Панує всюди підлість і обман Страх у очах й спустошення в душі Спокуса грошей зваблює в капкан, Який підкорений ганебно сатані На жаль це рабство і понині процвіта, А головне воно нікого не бентежить Змирився навіть той, хто постраждав І лиш образившись за цим всим стежить На жаль від прадіда ще приказка жива, Про свою хату, що стоїть із "краю" І по сей день сусід сусіда обдира, А про всяк випадок можливо й проклинає Куди поділась людяність, скажіть? Чому затьмарює всім очі заздрість? Людино добра, досить, схаменись Подаруй ближньому свою любов і радість...
