Не той нам друг, що медом маже І усміхається щодня, А той, хто правду скаже в очі, Хай навіть гірку, без вагання. Не той нам друг, що в щасті близько, А в лихо — десь за сотні миль, А той, хто в темну, тяжку хвилю Плече підставить без промов. З таким не страшно йти дорогою, Хай буря виє навкруги, Бо де є дружба — там є сила, І там не згинуть береги. Не треба клятв і гучних слів, Не треба слави чи нагород — Достатньо, щоб у важку хвилину Ти знав: з тобою є народ.