Володɑрка м'язів і зв'язок І ясності духу! Ти знаєш шлях від напруги до спокою, від скутості до руху, від «ой» до «о, вже легше». Прийми сьогодні цю скромну пісню на славу твоїх рук і вільного руху. Колись шукала — і знайшла, Свою дорогу обрала. Свій простір, справу, власний лад, І кожен день — це крок назад? Ні. Тільки далі. Тільки ріст. Нове — це виклик, а не страх. Побачить, вивчить, розбере, У досвід все це забере. Тут кожен м'яз має права, І кожна зв'язка теж жива. Тут тіло має власний знак І скаже прямо, що не так. Руки знають. Тіло чує. Напруга тане. Рух працює. Руки знають. Ритм живе. Тіло дихає. Все мине. Рух! Дихання! Легкість! Спокій! Тут спазм приходить на прийом, З характером і багажом. Та після точних рухів рук Він відступає крок за крок. Тут фасція тримає звіт, Де що тягнуло стільки літ. А м'яз, що думав: «Я — бетон», Згадає раптом свій закон. Не диво тут — знання і хист, Бо кожен рух тут має зміст. Тут знають: що і для чого, І тілу легше від цього. Руки знають. Тіло чує. Напруга тане. Рух працює. Руки знають. Ритм живе. Тіло дихає. Все мине. Рух! Дихання! Легкість! Спокій! Кажуть, кожен може збитися зі шляху. Піддатися лінощам. Знехтувати тілом. Забути священний час і порушити графік. Та шлях назад відкритий для кожного, хто визнав свій проступок і готовий повернутись. Хай принесе спокутний дар, Щоб зняти зайвий весь тягар. Щоб повернути мир м'язам І не перечити Богам. Графік священний. Графік — закон. Але відпущення можливе. Графік священний. Графік — закон. Та головне — її тепло, Щоб як би важко не було, Вона всміхається — і йде, І щось хороше далі жде. Зустріне нове — розбере, Навчиться, спробує, знайде. І ця цікавість до життя Дає наснагу без кінця. Руки знають. Тіло чує. Напруга тане. Рух працює. Руки знають. Ритм живе. Тіло дихає. Світ живе. Рух! Дихання! Легкість! Спокій! В ім'я миру у м'язах, ясності в голові та спокою в душі. Сеанс завершено.
Comments are disabled on this song