Part 8: Why I Do Not Want to Return to the USSR? (1946) - Ivan Bahriany

+ Show full styles

V5.5

Why is this considered the gravest crime? As is well known, the USSR is a federation of equal republics and peoples which, according to the “Stalin Constitution,” have the right to national freedom, including the right to secede from the USSR. Thus, every representative of any nation supposedly has the right to their own patriotism and love for their people.

However, this exists only in theory.

In reality, if any republic attempted to leave the federation, it would be crushed with fire and iron by its own “equal” ally — Bolshevik Russia. It would be kept in this “free union” by force and terror. Bolshevism seeks to create a single totalitarian red empire with a unified administration, language, culture, ideology, and policy.

Therefore, any — even the slightest — manifestation of independence by any of the “equal” nations within the USSR (except Russia) is brutally suppressed through moral and physical terror.

Through this terror, Russian red fascism (Bolshevism) attempts to transform more than a hundred nationalities into the so-called “single Soviet people,” which in reality means into the Russian people.

That is why Ukrainians, even outside the USSR, are not left in peace: they are subjected to force and provocations in attempts to bring them back and neutralize them.
----------
Твір: «Чому я не хочу вертатися до СРСР?» (скорочено, адаптовано), Іван Багряний 
Дата: 1946 рік Де написано: у повоєнній Німеччині (серед українських переміщених осіб, DP-табори) 
Контекст: після Другої світової війни союзники почали примусово повертати громадян СРСР назад (репатріація). Багато українців боялися репресій. 
Хто: Багряний (1906-1963)— колишній в’язень радянських таборів (арешти 1932, 1938), учасник українського політичного руху в еміграції. 
Навіщо: як публічне звернення/пояснення до західного світу, чому українці не хочуть повертатися в СРСР. 
Що це: політичний памфлет + особисте свідчення про репресії, терор і втрати. 
Роль: став одним із найвідоміших текстів української еміграції, який пояснював реалії СРСР іноземній аудиторії.
----------
Я не хочу вертатись до своєї Вітчизни саме тому, що я люблю свою Вітчизну. А любов до Вітчизни, до свого народу, цебто національний патріотизм в СССР є найтяжчим зло́чином. Так було цілих 25 років, так є тепер. Зло́чин цей зветься на більшовицькій мові – на мові червоного московського фашизму – "місцевим націоналізмом".

Чому це вважається за найтяжчий злочин? СССР, як відомо, є федерацією рівноправних республік. Рівноправних народів, що по "ста́лінській конституції" мають право на національну свободу аж до відокремлення від СССР.  А значить, кожний представни́к від кожної нації нібито має право на свій патріотизм і на любов до свого народу.

Одначе то лише в теорії.

А насправді, коли б якась республіка захотіла вийти з федерації, вона була б задавлена вогнем і залізом своїм "рівноправним" союзником – більшовицькою Росією. І була б весь час наставлена і утримувана терором у тім вільнім союзі. Більшовизмові залежить на створенні єдиної тоталітарної червоної імперії з єдиною адміністрацією, єдиною мовою, єдиною культурою, єдиною ідеоло́гією й політикою.

Тому найменший прояв власної волі будь-якої з "рівноправних" націй в СССР (окрім Росії) зду́шується страшни́м моральним і фізичним терором.

Тим терором російський червоний фашизм (більшовизм) намагається перетворити сто національностей в так званий  "єдиний радянський народ", цебто фактично в російський народ.

Ось чому українцям навіть поза межами СССР не дають спокою й намагаються силою й провокаціями затягти́ їх назад і знешко́дити.

4770/7500

Work: “Why I Do Not Want to Return to the USSR?” (abridged, adapted), Ivan Bahriany Date: 1946 Where written: postwar Germany (among Ukrainian displaced persons, DP camps) Context: after World War II, the Allies began forcibly returning Soviet citizens (repatriation). Many Ukrainians feared repression. Who: Bahriany (1906–1963) — former prisoner of Soviet camps (arrests in 1932, 1938), participant in the Ukrainian political movement in exile. Purpose: a public appeal/explanation to the Western world explaining why Ukrainians did not want to return to the USSR. What it is: a political pamphlet + personal testimony about repression, terror, and loss. Role: became one of the best-known texts of the Ukrainian émigré community, explaining the realities of the USSR to a foreign audience. ----------------- I do not want to return to my Homeland precisely because I love it. And love for one’s Homeland, for one’s own people — that is, national patriotism — is considered the gravest crime in the USSR. This has been the case for twenty-five years, and it remains so today. In Bolshevik language — the language of red Moscow fascism — this “crime” is called “local nationalism.” Why is this considered the gravest crime? As is well known, the USSR is a federation of equal republics and peoples which, according to the “Stalin Constitution,” have the right to national freedom, including the right to secede from the USSR. Thus, every representative of any nation supposedly has the right to their own patriotism and love for their people. However, this exists only in theory. In reality, if any republic attempted to leave the federation, it would be crushed with fire and iron by its own “equal” ally — Bolshevik Russia. It would be kept in this “free union” by force and terror. Bolshevism seeks to create a single totalitarian red empire with a unified administration, language, culture, ideology, and policy. Therefore, any — even the slightest — manifestation of independence by any of the “equal” nations within the USSR (except Russia) is brutally suppressed through moral and physical terror. Through this terror, Russian red fascism (Bolshevism) attempts to transform more than a hundred nationalities into the so-called “single Soviet people,” which in reality means into the Russian people. That is why Ukrainians, even outside the USSR, are not left in peace: they are subjected to force and provocations in attempts to bring them back and neutralize them. ---------- Твір: «Чому я не хочу вертатися до СРСР?» (скорочено, адаптовано), Іван Багряний Дата: 1946 рік Де написано: у повоєнній Німеччині (серед українських переміщених осіб, DP-табори) Контекст: після Другої світової війни союзники почали примусово повертати громадян СРСР назад (репатріація). Багато українців боялися репресій. Хто: Багряний (1906-1963)— колишній в’язень радянських таборів (арешти 1932, 1938), учасник українського політичного руху в еміграції. Навіщо: як публічне звернення/пояснення до західного світу, чому українці не хочуть повертатися в СРСР. Що це: політичний памфлет + особисте свідчення про репресії, терор і втрати. Роль: став одним із найвідоміших текстів української еміграції, який пояснював реалії СРСР іноземній аудиторії. ---------- Я не хочу вертатись до своєї Вітчизни саме тому, що я люблю свою Вітчизну. А любов до Вітчизни, до свого народу, цебто національний патріотизм в СССР є найтяжчим зло́чином. Так було цілих 25 років, так є тепер. Зло́чин цей зветься на більшовицькій мові – на мові червоного московського фашизму – "місцевим націоналізмом". Чому це вважається за найтяжчий злочин? СССР, як відомо, є федерацією рівноправних республік. Рівноправних народів, що по "ста́лінській конституції" мають право на національну свободу аж до відокремлення від СССР. А значить, кожний представни́к від кожної нації нібито має право на свій патріотизм і на любов до свого народу. Одначе то лише в теорії. А насправді, коли б якась республіка захотіла вийти з федерації, вона була б задавлена вогнем і залізом своїм "рівноправним" союзником – більшовицькою Росією. І була б весь час наставлена і утримувана терором у тім вільнім союзі. Більшовизмові залежить на створенні єдиної тоталітарної червоної імперії з єдиною адміністрацією, єдиною мовою, єдиною культурою, єдиною ідеоло́гією й політикою. Тому найменший прояв власної волі будь-якої з "рівноправних" націй в СССР (окрім Росії) зду́шується страшни́м моральним і фізичним терором. Тим терором російський червоний фашизм (більшовизм) намагається перетворити сто національностей в так званий "єдиний радянський народ", цебто фактично в російський народ. Ось чому українцям навіть поза межами СССР не дають спокою й намагаються силою й провокаціями затягти́ їх назад і знешко́дити.

0/500