Part 1: Why I Do Not Want to Return to the USSR? (1946) - Ivan Bahriany

+ Show full styles

V5.5

Take the Small Soviet Encyclopedia, edition of 1940, open it to the letter “U,” and read what is written under the entry “Ukrainian SSR.”

This is a document.

And it clearly states, even if in small print, that Soviet Ukraine, according to the 1927 census, had a Ukrainian population of 32 million, and in 1939 — that is, after 12 years — only 28 million.

Only 28 million! Where did the 4 million people go compared to 1927?

And where did the natural population growth go, which over 12 years should have been at least 6–7 million?

Altogether, this amounts to more than 10 million. Where did these 10 million Ukrainians go? What happened to them in the country of “flourishing socialism”?

This is why I do not want to return under Bolshevism.

I went through the entire thorny path together with my people and was a living witness to where those millions went. It cannot be fully told in a short article, but I want to at least briefly speak about it.
------------
Твір: «Чому я не хочу вертатися до СРСР?» (скорочено, адаптовано), Іван Багряний 
Дата: 1946 рік Де написано: у повоєнній Німеччині (серед українських переміщених осіб, DP-табори) 
Контекст: після Другої світової війни союзники почали примусово повертати громадян СРСР назад (репатріація). Багато українців боялися репресій. 
Хто: Багряний (1906-1963)— колишній в’язень радянських таборів (арешти 1932, 1938), учасник українського політичного руху в еміграції. 
Навіщо: як публічне звернення/пояснення до західного світу, чому українці не хочуть повертатися в СРСР. 
Що це: політичний памфлет + особисте свідчення про репресії, терор і втрати. 
Роль: став одним із найвідоміших текстів української еміграції, який пояснював реалії СРСР іноземній аудиторії.
----------
Візьміть Малу́ Совєтську Енциклопе́дію видання́ 1940, розкрийте її на букву "у" і прочита́йте в рубриці "УССР", що там написано.

Це документ....
А написано там чорним по білому, хоч і дрібним дру́ком, що Совєтська Україна за пере́писом 1927 року ма́ла українського насе́лення 32 мільйони, а в 1939, цебто по 12 рока́х...  28 мільйонів.

Всього лише 28 мільйонів! Де ж ді́лися 4 мільйони людей проти 1927  року?!

А де дівся приріст, що за 12 років мав бути щонайменше шість-сім мільйонів?

Разо́м це становить понад 10 мільйонів. Де ж вони ділися, ці 10 мільйонів українського насе́лення? Що з ними ста́лося в країні "цвітучого соціалізму"?

Ось через це я не хочу вертатись під більшовизм.

Я пройшов увесь тернистий шлях зі своїм народом і був живим свідком, де поділися ті мільйони. Того не можна розповісти́ в короткій статті докла́дно, але я хочу хоч стисло про те розказати.

3431/7500

Work: “Why I Do Not Want to Return to the USSR?” (abridged, adapted), Ivan Bahriany Date: 1946 Where written: postwar Germany (among Ukrainian displaced persons, DP camps) Context: after World War II, the Allies began forcibly returning Soviet citizens (repatriation). Many Ukrainians feared repression. Who: Bahriany (1906–1963) — former prisoner of Soviet camps (arrests in 1932, 1938), participant in the Ukrainian political movement in exile. Purpose: a public appeal/explanation to the Western world explaining why Ukrainians did not want to return to the USSR. What it is: a political pamphlet + personal testimony about repression, terror, and loss. Role: became one of the best-known texts of the Ukrainian émigré community, explaining the realities of the USSR to a foreign audience. ----------------- Take the Small Soviet Encyclopedia, edition of 1940, open it to the letter “U,” and read what is written under the entry “Ukrainian SSR.” This is a document. And it clearly states, even if in small print, that Soviet Ukraine, according to the 1927 census, had a Ukrainian population of 32 million, and in 1939 — that is, after 12 years — only 28 million. Only 28 million! Where did the 4 million people go compared to 1927? And where did the natural population growth go, which over 12 years should have been at least 6–7 million? Altogether, this amounts to more than 10 million. Where did these 10 million Ukrainians go? What happened to them in the country of “flourishing socialism”? This is why I do not want to return under Bolshevism. I went through the entire thorny path together with my people and was a living witness to where those millions went. It cannot be fully told in a short article, but I want to at least briefly speak about it. ------------ Твір: «Чому я не хочу вертатися до СРСР?» (скорочено, адаптовано), Іван Багряний Дата: 1946 рік Де написано: у повоєнній Німеччині (серед українських переміщених осіб, DP-табори) Контекст: після Другої світової війни союзники почали примусово повертати громадян СРСР назад (репатріація). Багато українців боялися репресій. Хто: Багряний (1906-1963)— колишній в’язень радянських таборів (арешти 1932, 1938), учасник українського політичного руху в еміграції. Навіщо: як публічне звернення/пояснення до західного світу, чому українці не хочуть повертатися в СРСР. Що це: політичний памфлет + особисте свідчення про репресії, терор і втрати. Роль: став одним із найвідоміших текстів української еміграції, який пояснював реалії СРСР іноземній аудиторії. ---------- Візьміть Малу́ Совєтську Енциклопе́дію видання́ 1940, розкрийте її на букву "у" і прочита́йте в рубриці "УССР", що там написано. Це документ.... А написано там чорним по білому, хоч і дрібним дру́ком, що Совєтська Україна за пере́писом 1927 року ма́ла українського насе́лення 32 мільйони, а в 1939, цебто по 12 рока́х... 28 мільйонів. Всього лише 28 мільйонів! Де ж ді́лися 4 мільйони людей проти 1927 року?! А де дівся приріст, що за 12 років мав бути щонайменше шість-сім мільйонів? Разо́м це становить понад 10 мільйонів. Де ж вони ділися, ці 10 мільйонів українського насе́лення? Що з ними ста́лося в країні "цвітучого соціалізму"? Ось через це я не хочу вертатись під більшовизм. Я пройшов увесь тернистий шлях зі своїм народом і був живим свідком, де поділися ті мільйони. Того не можна розповісти́ в короткій статті докла́дно, але я хочу хоч стисло про те розказати.

0/500