В глибинці України, близько Чернівців, Подалі від загалу, посеред лісів, Стояв старий будинок, у подвір’ї — бруд. Там жив собі пацанчик — Льоня Біґудь. Він звіку не писав, та й навіть не читав, Та ж як він на гітарі, збіса, хвацько грав! Гоп-гоп! То Льоня! Гоп! Гоп! То Льоня! Гоп! Гоп! То Льоня! Гоп! Гоп! То Льоня! Гоп! Гоп! Льоня Біґудь! Свою гітару він тягав замотану рядном. Під дубом грав, за залізничним полотном. Схожий на колійника, що сів у холодок, Бренькав він у ритмі, наче той движок. Хто був проходив поруч, то гукав: “Овва! Та як же цей малий ковбой зіграв!” Гоп-гоп! То Льоня! Гоп! Гоп! То Льоня! Гоп! Гоп! То Льоня! Гоп! Гоп! То Льоня! Гоп! Гоп! Льоня Біґудь!!! Малого мати так йому заповіла: “Ти гурт збереш, закинеш хатнії діла. Натовп валом пертиме з усіх країв — Почути щоби твою гру без зайвих слів! І, мо’, колись твоє ім’я засяє з афіш: "А в нас Льоня Біґудь! Хутчіш! Хутчіш!!!"” Гоп-гоп! То Льоня! Гоп! Гоп-гоп-гоп, Льоня! Гоп! Гоп-гоп-гоп, Льоня! Гоп! Гоп-гоп-гоп, Льоня! Гоп! То Льоня Біґудь! https://drukarnia.com.ua/articles/judas-priest-johnny-b-goode-chuck-berry-s-cover-LqhKm
