Перелесник

[Verse] В сивих горах, чиї спини лісами покриті Де золотом листя з крон опадає Збирав Перелесник сльози пролиті Сльози дівочі, яких він жадає. Якось у полудень на краю села Зустріне він дівчину коло джерела. Кохання як блискавка у небесах… Покличе її Перелесник в ліса. Але мила дівчина заручини мала… Обійнявшись стояли жива та примара. [Chorus] Оженити місяць із сонцем… Чи таке буває? Але ходить мертвий до живої, Бо її кохає. Втрачене кохання - наповнюється віддчай. Надприродний світ – це крок у потойбіччя. [Verse] До неї вночі Перелесник зійде, Зорею летючою спаде межи хмарами Не дияволом з’явиться він марою прийде, Щоб бути разом коханцями парою. А на ранок, як треті співатимуть півні, Перелесник той зникне, а дівчині Уквітчаній, вбраній самій засинати Сном камінним і забувати, Чому вона стала бліда мов сновида В чому її лихо та іншиї біди. [Chorus] Оженити місяць із сонцем… Чи таке буває? Але ходить мертвий до живої, Бо її кохає. Втрачене кохання - наповнюється віддчай. Надприродний світ – це крок у потойбіччя. [Chorus] Втрачене кохання - наповнюється віддчай. Надприродний світ – це крок у потойбіччя. Оженити місяць із сонцем… Чи таке буває? Але ходить мертвий до живої, бо її кохає.