
Ти поглянь – лебедині міста Піднялися в прозорі блакиті. То мої неспокійні літа Під вітрами і сонцем прожиті. Ти поглянь – то доріг далина, І вистукує серце в безсонні. Сивина, сивина, сивина Вже твої затуманила скроні. В темно-карих глибинах очей Затаїлась далека тривога. І кривавих безсонних ночей На розбитих воєнних дорогах. Відгриміла в пожарах війна, Спочивають розсідлані коні. Сивина, сивина, сивина Вже твої затуманила скроні. Хлопчаки! До зірок у житті Ви сміливо шляхи прокладайте. Якщо важко вам стане в путі Ви дороги батьків пригадайте. Віддали ви до краплі синам Серця жар і троянди червоні. Сивина, сивина, сивина Вже й мої затуманила скроні.

