Таке життя грайливе і коротке, А іноді й жорстокість в ньому є, У ньому сво́я гама, сво́ї нотки, І барвами веселки виграє́. А іноді рипить воно вербою, І плаче, як над ставом верболіз, Дивує нас воно своє́ю грою, Буває, що й доводить нас до сліз. Здіймається і вихрем й ураганом, Ступа воно до танцю на паркет, А часом виграє́ воно орга́ном Й міняє професійно свій сюжет. То б’є ключем, то раптом затихає, То, наче жорна, меле все підряд, Спочинку ані миті ж бо не знає, Й спада красиво, наче водоспад. Лягає неповторно оксамитом, І золотом нам сте́лить килими́, І хвилі котить, наче нива з житом, І, наче Янгол, обійма крильми́. Таке ж воно мінливе, як погода, Вирують змі́ни в ньому защораз, Від нього є і смуток, й насолода, І слухає не за́вжди воно нас. Й краплинами дощу десь тарабанить, І сипле зо́рі, наче з решета́, Буває, що лікує, десь – і ранить, Та з ним несе́м усі свого́ хреста.
No comments yet!
Be the first one to show your love for this song