[Intro] Бути собою… Кілька слів на моїх губах, а за ними цілий світ, що чекає мене. [Куплет 1] Мене вчили жити так, щоб не бути «зайвою», загубити власний голос у чужих сценаріях. Я не знала, хто я, як себе назвати, тільки тиха порожнеча коли треба відповідати. [Приспів] Бути собою… як крок над прірвою без опор. Бути собою… там, де немає чужих «треба» й норм. Кілька слів, наче відвертість перша, кілька слів — і я жива. Бути собою… і більше не губити себе. [Куплет 2] У чужих бажаннях я шукала сенс, у чужих правилах — відповідь: «Хто я є?» Ніби крихти себе роздавала по руках, бережно рятуючи те, що вмерло у очах. [Преренес] Час будувати власні береги. Час прислухатись до свого «хочу» в тиші. [Приспів] Бути собою… коли так лякає власний шлях. Бути собою… із тривогою і провиною в очах. Кілька слів, наче кордони ніжні, кілька слів — і я своя. Бути собою… і більше не зникати в тобі. [Міст] Любов — це не коли мене стає менше. Любов — це коли я можу лишитися собою. Я не забираю тебе зі свого серця, я просто вчуся жити не втрачаючи себе. [Останній приспів] Бути собою… Навіть якщо відповідей так мало. Бути собою… Поки життя питає: «Хто ти є?» Маленька правда у глибині мого серця… з любові до себе починається все. [Аутро] Бути собою…
