Свобода в коханні (Мартін Опіц)

Випробувань нам випало доволі. Як можна жити у такій неволі? Співає гарно птах на гілочці простій, А в клітці – зась, хай навіть золотій. Я хочу і люблю. Кохаю, кого хочу! Ніч стане днем, а день – дарунком ночі, І дриґом догори переверну добу… Коли душа співа, навіщо їй табу? Геть лицемірства, фарисейства моду: Не у стражданні щастя – в насолоді. Немає пів вогню, ані пів слова, – Як і не може бути пів любові! Працюй на радість, не нудьгуй від ліні, Живи, твори, неначе ти – нетлінний. І у обіймах дівчиноньки-лютні Відчуй свободу, радість всемогутню!