Любов і бідність назавжди (Роберт Бернс) Любов і бідність назавжди /Роберт Берн

Любов і бідність назавжди Мене спіймали в сіті. Та в бідності не жду біди, Бо є любов на світі! Та доля – кручена, як вірш, Свою копає грядку… Невже любов – рабиня лиш Успішного достатку? Багатства й розкоші вершки Тут щастю не зарадять. І шкода телепня, який Скоряється їх владі. В твоїх очах любов сія, Та розум лиш втрачаю, Як чую: «Я – ще не твоя, Не поспішай із раєм». Та як же спокій зберегти, Коли з тобою – поруч, І поглядів – палкі мости, І мрій жаданих – обруч? Щасливий тільки той бідняк, Який кохає гарно, І не засмучують ніяк Його скарби примарні. – Хай серце – тричі золоте, – Велика душить жаба. – Любові квітка не цвіте Без успіху та слави?