Та ж зізнайся моя ти мила, Що давно вже я не єдиним є, Кого в себе у серці скрила, — Це старий, як і білий світ, сюжет... Геть з думок я твоїх вже стертий, І почуття всі до мене мертві! Поцілунки мої, мов кару, Ледь сприймаєш ти... Та ж чому Іншою ти стала? Та ж чому Ти — це вже не ти? Та ж чому Біль в собі ховала? Без кохання — зима в очах твоїх. Зачиняєш від мене двері. Від тебе віє холодність крижана. Сміх від жартів, удвох вечері — Все спливло І вже не повернеться! Геть з думок я твоїх вже стертий, І почуття всі до мене мертві! Поцілунки мої, мов кару, Ледь сприймаєш ти... Та ж чому Іншою ти стала? Та ж чому Ти — це вже не ти? Та ж чому Ти біль в собі тримала? Без кохання — зима в очах твоїх. І щоночі химери Гарні спогади п’яно зжирають. Смуток в серці ключем б’є В порожнечу, якій нема краю... Якій нема краю!!! Геть з думок я твоїх вже стертий, І почуття всі до мене мертві! Поцілунки мої, мов кару, Ледь сприймаєш ти... Та ж чому Мовчки ти страждала? Без кохання — зима в очах твоїх... https://ajiekc1980.blogspot.com/2025/02/confessa-by-adriano-celentano.html https://drukarnia.com.ua/articles/adriano-celentano-confessa-vZMZE
