Є речі, про які писали томи. Про вічність. Про любов. Про сенс буття. Та деякі істини не потребують трактатiв. Сиськи. Сиськи — тихий берег душі, Де стихають тривоги чужі. Лиш торкнешся — і світ вже не той, І стає він на мить простотой. Там немає великих причин, Ні сроків, ні зайвих новин. Тільки тиша, тепло і спокій, І Всесвіт на дотик м’який. О, сиськи! О, спокою храм! Ви даруєте тишу всім нам. О, сиськи! Де світ не кричить, Там душа хоч хвилину мовчить. Ми шукаємо сенс у книжках, У роботі, дорогах, словах. Та буває, що відповідь є Там, де серце спокій віднайде. Не в доктринах, не в складності схем, Не у сотнях невирішених тем. А у ясній, зрозумілій красі, Що нагадує: ми ще живі. Форма різна — та принцип один: Тут не треба ні звань, ні причин. Світ великий, тривожний, складний, А цей затишок — чесний, простий. І коли навкруги метушня, І турботи приходять щодня, Є один безвідмовний прийом: Просто ближче притиснутись лбом. О, сиськи! О, спокою храм! Ви даруєте тишу всім нам. О, сиськи! Де світ не кричить, Там душа хоч хвилину мовчить. Хтось шукає спасіння в вині. Хтось — у книгах, роботі чи сні. Але є серед тисяч доріг Тихий берег для наших тривог. О, сиськи! Не символ, не знак — Просто світ, що влаштований так. О, сиськи! Хай мудрі мовчать: Не усе треба нам пояснять. Бо іноді сенс не потрібно шукати. Іноді достатньо просто притулитися.
Comments are disabled on this song