[Verse 1] Я не сплю і вночі тобі дзвоню. Як дитина, злякалась що тьму. Сяяла ж ти, як місяць у повні, Я ж був колись наче ключик твій умовний. Втома не дає забутись в сні. Сам винен — все це від брехні. Слово дав я сліз не лить. Не дотримав навіть мить... [Pre-Chrous] Чи зміг би хтось допомогти?! Загруз у цім, як не крути. Схоже, збившись зі шляху, один лишусь... [Chorus] У минуле втік єдиний рейс. Той потяг лиш в один кінець. Здається, мав би йти кудись я, — Та все чомусь не зрушу з місця... [Verse 2] Нагадав би хтось: як сміятися? Як додати сенс у життя? Де та мить, жити як втомився? Цей спогад ніби пилом вкрився. Можу йти туди, куди б схотів, — Навчивсь томУ б, чого не вмів. А я все мокну під дощем з небес З квитком на вже проґавлений свій рейс. [Pre-Chrous] І все навкруг сумне й нудне: Ніч і день, Небо й твердь. Часом, я... не йму в це віри... [Chorus] У минуле втік єдиний рейс. Той потяг лиш в один кінець. Здається, мав би йти кудись я, — Та все чомусь не зрушу з місця... [Bridge] Взяв квиток на вже проґавлений рейс І сміюсь нестямно під дощем, Наче в мене криза чи зганяю стрес. Та це краще, ніж терпіти в серці щем!!! [Chorus] У минуле втік єдиний рейс. Той потяг лиш в один кінець. Здається, мав би йти кудись я, — Та все ніяк не зрушу з місця... [Outro] У минуле втік єдиний рейс — Вже не вернеш, не наздоженеш, Бо від колій навіть натяк щез! Втекти би теж, та скрізь майже все таке ж... [https://drukarnia.com.ua/articles/soul-asylum-runaway-train-Oogf3]
