Invitation (1914)-Mykhail Semenko

The author is Mykhail Semenko (1892-1937), a Ukrainian Futurist poet of the early 20th century and an innovator who sought to modernize Ukrainian poetry with an urban, forward-looking sensibility. The poem “Invitation” is a sincere, joyful appeal to the reader: the poet invites them to visit Batiieva Hill, a small rise in Kyiv, almost in the city center. This place is portrayed as a space of freedom, youth, and happiness, where people are open, unafraid, and free of envy. Climbing the hill offers a fresh perspective on the city — both literally and emotionally — revealing Kyiv in a new, uplifting way. _______________ You know? There’s a beautiful view from Batiyeva Hill. You’ve probably never been there, have you? Never walked across the snow-white meadow? We invite you — gather your brave desire and come visit us. It’s rather cheerful here. Of course, cars don’t make it up to us — But we feel just fine, truly. Ah, how lovely it is here! How charming and full of colors! We are strong, young, and fearless people — we fear no one and wish everyone well. If you like — we don’t even envy Batyi, for we’re deeply grateful to this beautiful hill. So please, be so kind, don’t look at us as if we were beasts — trustfully, kindly, taking up your walking canes — you’ll see for yourselves how wonder- ful it is — come visit us! (1914) __________ Автор — Михайль Семенко (1892-1937), український футуристичний поет початку ХХ століття, новатор, що прагнув оновити поезію й урбаністичну чутливість української літератури. Вірш «Запрошення» — щире, життєрадісне звернення до читача: поет кличе «в гості» на Батиєву гору — невелику височину в Києві, майже в центрі міста. Це місце постає як простір свободи, молодості й радості, де люди відкриті, без страху й заздрощів, і куди варто піднятися, щоб поглянути на місто з іншої перспективи — і душевно, і буквально. _____________ Запрошення Ви знаєте? Прекрасний краєвид з гори Батиєвої. Ви, певне, не були там ніколи? Не гуляли по сніго-білому полю? Ми вас запрошуємо — наберіться бажання сміливого і приходьте до нас. У нас тут доволі весело. Звичайно, до нас не заходять автомобілі — Але почуваємо ми себе зовсім добре, справді. Ах, як тут гарно! Як тут симпатично й ріжнобарвно! Люди ми сильні, молоді, сміливі — не боїмось нікого й бажаємо усім добра. Коли хочете — ми не заздрим і Батиєві, бо нам дуже вдячна ця прекрасна гора. Будьте ж такі добрі, не дивіться, як на звірів, на нас — довірливо й доброзичливо, захопивши "трості", — самі побачите, як у нас прекрас- но — приходьте до нас у гості! 7. I. 1914. Київ