Своє вікно

Скільки вікон — стільки світів, Стільки поглядів і шляхів. Кожен бачить у склі своє, І для кожного щось там є. Ранок світиться у вікні, Теплий чай і свої вогні. За вікном метушня і дим, А за склом — наш затишний дім. Одне вікно — та різний світ, У кожного свій краєвид. Комусь це скло, комусь це шлях, Комусь новий день у очах. Своє вікно — свій краєвид, І кожен сам будує світ. Дивимось разом у вікно, Та різним бачиться воно. Для когось шлях, комусь — стіна, А правда десь лежить одна. Зміни кут — і зміниться вид, І раптом іншим стане світ. Криза — теж відкрите вікно, Та комусь воно — просто скло. Хтось побачить за ним свій шлях, Хтось побачить лиш власний страх. Одне вікно — та різний світ, У кожного свій краєвид. Комусь це скло, комусь це шлях, Комусь новий день у очах. Своє вікно — свій краєвид, І кожен сам будує світ. Розбите скло — маленький знак, І хтось подумає: «Пустяк». Не зважиш — і росте біда, І тріщина вже не одна. Вікно не знає, хто ти є, Воно покаже все, що є. Воно лиш рамка для думок, А вибір — твій наступний крок. На серці спокій і тепло, Коли знайшов своє вікно. Хай за вікном шумить гроза, Ти знаєш, де твоя весна. Одне вікно — та різний світ, У кожного свій краєвид. Комусь це скло, комусь це шлях, Комусь новий день у очах. Своє вікно — свій краєвид, І кожен сам будує світ. Не скло вирішує, хто ти. Це ти вирішуєш, куди.