Ян Бжехва – Ворона і сир

Я спитав, узявши сир: — Звідки в ньому стільки дір? Забурчав індик од хати: — Справжнє диво, що й казати! Кукурікнув півень чемно: — Тут питатися даремно! Засмутилася вівця: — Я спитаю в баранця! Кінь відмовив: — Нецікаво! Дірка в мості — інша справа! Пес обнюхав сир як слід: — Чую — тут мудрує кіт! Нявкнув кіт про себе в тиші: — Знаю — дірку роблять миші. Тут ворона прилетіла. — Дайте я з’ясую діло! Є чуття у мене в дзьобі: Можна сир піддати пробі! Загубила врешті міру. — Де ж той сир? Немає сиру! Півень зблід, вівця збіліла: — Що це? Сир ворона з’їла! А ворона каже з серця: — Ви шукали дір, здається? Сир я з’їла, друзі милі, Та дірки ж лишились цілі! Я шукаю, не питаю. Є що їсти — я з’їдаю! Та тепер такі часи, Що подяки не проси! І, образившись украй, Полетіла звідти в гай.