Стисла біль души у янгола, у грудях, У журбі сидить посланник з неба, В чому винен він, в яких подіях, Крила хто змінив, мов так і треба. Пір'я крил зробилось кришталеве, В сяйві сонця прозоре та яскраве, Тільки но важке, неначе металеве, І для янгола в польоті воно зайве. Чиєю волею суворою, карають янголів, що ходять по землі, Нема жалю до тих, хто прислані по волі Господа нам в поміч, Того хто відчуття і біль людей цінує значно вище ніж свої, Й того хто є, для лицемірства, хамства, люті, брехні здобич. А у пеклі Люціфер гріхи людей рахує й жде на помилки твої. Він і з крилами віднині, як без крил, Не полетіти, біль і сором не сховати, Завмер він, мов вітрильник без вітрил, В ладен був би йти, нема куди тікати. А у ночі яскравим зоряним дощем, Плачуть тихо крила янгола у тузі, Обійняв себе прозорим мов плащем, Но при цьому у недосяжній смузі. Чиєю волею суворою, карають янголів, що ходять по землі, Нема жалю до тих, хто прислані по волі Господа нам в поміч, Того хто відчуття і біль людей цінує значно вище ніж свої, Й того хто є, для лицемірства, хамства, люті, брехні здобич. А у пеклі Люціфер гріхи людей рахує й жде на помилки твої. Й Господь з'оглянувся, на дитя своє, Аби літати янгол міг проміж зірок, І радував життя - його, моє й твоє, Знав кожен, темряви, підступний крок. Кришталевий янгол ясних зорей, Що запалює зірки на небосхилі, Він є провідник блукаючих людей, Тих, що шлях у житті знайти безсилі. Чиєю волею суворою, карають янголів, що ходять по землі, Нема жалю до тих, хто прислані по волі Господа нам в поміч, Того хто відчуття і біль людей цінує значно вище ніж свої, Й того хто є, для лицемірства, хамства, люті, брехні здобич. А у пеклі Люціфер гріхи людей рахує й жде на помилки твої.
0/500