[Verse 1] Вітаю вас мамо, ріднЕнька Ти вже дожила до сивИн Щодня покою не мАла З багатьох життєвих причИн З малих літ мене доглядАла І кормила грудним молокОм Та й на брата мене залишАла Хоча ж він був тоді малюкОм [Chorus] В дитсадок мене відправлЯла Були дивні нелегкі часИ Букву «Р» говорити навчИла Коли слово „дурак” повторИв Прийшла осінь до школи пітИ Ну, а віком тоді ще не вИийшов Бракувало декілька днІів Та й навчатись не дуже хотІв я [Verse 2] Без клопоту наука зайшлА Переходив від класу до клАсу Накопичив певні знАння Намагався ж не гаяти чАсу Пролетіли шкільнії рокИ Довелося фах обирАти Однокласники нЕмов птахИ Полетіли життя лаштувати [Chorus] Вир студентський подарУвав Незабутній букет емОцій За підтримку я дякую ВАм За екзамен життя та дОсвід Свою стежку в житті оберУ Завдяки вашій теплій турбОті Своєрідно яку шанувАв У життєвім своїм коловорОті [Bridge] Не за планом був у військАх На повернення звісно чекАли Бо ж та армія всім промивАє Очі, мізки й приводить до тЯми Як Бог дасть інститут закінчУ Саме розум стане в нагОді Шанував любОв зАвжди твоЮ Завжди вдячний за твою пОміч [Outro - Emotional Speech] [Music fades to very quiet violin] Ну як ти, мамо... Вибач, що мовчав Образа гризла, сумління закривало очі Своєї справедливості шукав, Так Вам здавалося... тоді що хтось наврочив... Чи винний? Думаю що ні Я не хотів щоб так все відбулося Бо зупинити час нікому у житті Не вдасться зараз... Раніше звісно також не вдалося... Вибач… [End]