Дала-с мене, моя мати, Дала-с мене, дала, Як зелену конопельку В болото втоптала. Так, як тотій конопельці У болоті гнити, Та так мені молоденькій Із нелюбом жити. У нелюба гірка губа, Гірша полиночку, Рятуй мене, моя нене, Рятуй свою дочку. Гором иду, коні веду, Попід гори воли жену, Хто би не мав, дав би-м му два, Бо мі з ними велька біда. Боже, боже, скарав-єс мя, З ледачином зв’язав-єс мя, Ледачина в корчмі пиє, Приде додом, мене биє.
