Звідусіль лунають звуки струмочків, І птахи співають високо в гіллі. Прокидаються трави, дерева і квіти — Проміння торкається сонної землі. День розпечений сонцем, повітря гаряче, Небо безхмарне, земля вся палає. Та раптом нізвідки насувається хмара — І грім серед неба загрозливо грає. Листя з дерев спадає додолу, Кружляє в повітрі, вкриваючи шлях. Ми йдемо стежиною поруч поволі, А вітер гуляє по золотих полях. Все засинає у тихій дрімоті, Дерева вкриває пухнастий білий сніг. Сніжинки кружляють у небі поволі, І казка приходить на кожен поріг. У кожної миті є своя краса, У кожному подиху — диво. То сонце сміється, то падає сніг, То світ оживає красиво. І скільки б не змінювалось все навкруги, Малюючи знову свої кольори. Кожна пора залишає сліди — Та Осінь для мене — це Ти!
