Поки ми разом Знову ранок приходить без слів, На кухні холоне проста кава. Хтось не спав, хтось чекає дзвінка, Хтось збирає життя по частинах. Не питаємо небо: «За що?» — Не шукаємо легких відповідей. Просто двері тримаємо ще, Просто поруч лишаємо крісло. Поки ми разом — ми є. Навіть коли важко дихати. Поки хтось іншому скаже: «Тримайсь», Буде заради чого вставати. Не обіцяймо, що все буде легко, Не кажімо, що страху нема. Просто будемо поруч сьогодні. А за завтра — візьмемось зрання. Є міста, де мовчать телефони, Є будинки без світла й вікон. Та в під'їзді хтось ставить свічку, І сусід приносить хліба. Десь дитина малює дім, Не питаючи, скільки він коштує. Десь старий відчиняє ворота, Бо чекає — і вірить, що хтось іще буде. Поки ми разом — ми є. Навіть коли важко дихати. Поки хтось іншому скаже: «Тримайсь», Буде заради чого вставати. Не обіцяймо, що все буде легко, Не кажімо, що страху нема. Просто будемо поруч сьогодні. А за завтра — візьмемось зрання. І прийде звичайний день — Без сирен, без новин до світанку. Хтось запізниться на потяг, Хтось сваритиметься зранку. І це буде добре. Бо так виглядає життя: Не велика перемога — А можливість сказати: «Я вдома». Поки ми разом — ми є. Цього досить на цю хвилину. Ми навчились тримати одне одного, Коли землю хитає під спиною. Не обіцяймо собі безхмарності — Тільки світло залишмо в вікні. Щоб той, хто повертається здалеку, Знав: його досі чекають. Lyrics by ©2026 Vrucos– All Rights Reserved
