Певно, Серед шимпанзе Я був макака. У венах дур тече, Хоч не хотів всіляко. І з очима, як скло, Малюю овочі за Псячий корм І пігулки від судом... Вимкнув фари. Автівка без руху. Бо ж їй харить, Коли лузер тисне круз контроль. Мила — на півдні, Там, де вітамін Д. А я сплю у машині, Хоч маю дім десь. Хтось з людей скаже: "Ти дурний, тож не ний Вже про весілля примус і невимиту таріль". Ідучи, ти не жди, що злетиш. А буде штраф за неуважність і за бруд на рукаві. Тож, брий вже шерсть клаптем жерсті навгад, Заощадь на їдлі, Чи зігрійся, підпаливши склад... Йо! Досить! Йой, sunt un ratat!! Я невдаха, мила. Ну й вбий за це діло (Шротом з двостволки!) Йой, sunt un ratat!! Так, я лузер, мила. То вбий, як схотіла. Це чортове диво туполобих марень: Незвичну музику скарати до спалень. Бо хтось скрізь пролізе, Хоч із милом, хоч без. Хтось — на престол, А хтось інший просто щез. Марні телешоу і кривий ніс з коксу. Щоденний глум горе фольк-співаку. Він взяв струну й себе задушив — І ось вже курки шия звисає поміж мертвих крил. Чуття брак Для творіння смерть. Проміняй кеш на ритм, На життєву круговерть. Часу плин Умертвляє нас, Ніби той мурашник, В який хтось розпилив гас. Йой, sunt un ratat!! Я невдаха, мила. Ну й вбий за це діло (Під кайфом від реклами.) Йой, sunt un ratat! Так, я лузер, мила. То вбий, як схотіла (Пірсинґ кулями.) (Йо, попустись вже!) (олід ец аз йибв йуН алим, ахадвен Я tatar nu tnus, йоЙ) Все здолаю, все зумію. Зміни з дня на день — Є надія. Йой, sunt un ratat! Я невдаха, мила. Ну й вбий за це діло (Я в це не вірю!) Йой, sunt un ratat! Так, я — лузер, мила. То вбий, як схотіла (Все!) Йой, sunt un ratat! Я невдаха, мила. Ну й вбий за це діло (Ти Шпрехен Зі Дойч, можливо?) Йой, sunt un ratat! Так, я — лузер, мила. То вбий вже, як сміла (Ти ж розумієш?)
