Ішли закохані

Ішли закохані у парі. І липи в пахощах цвіли Ніч їх манила в свої чари, А вечір сутінки хилив. Сідало сонце. Не щоденно. А особливо так – для них, І трави надвечірньо-темні Стелились килимом до ніг. Навколо розлітались музи Від голосистих цвіркунів. І на її волосся русе Останній промінь сонця сів. А потім зник у літніх плесах Скотився вниз, за горизонт. І місяць своїм гострим лезом Узяв все небо у полон… Життєва благодать і радість: У парі двоє в ніч ішли В саду по трав’янистій гладі, По стежці кольору золи. І кралось літнє надвечір’я. За ними в сад, у саму глиб Ішли закохані і щиро Раділи аромату лип…