
[instrumentale interlude] прощаюсь... не такі у неї очі, і тягне, мене тягне у безодню, тепло твоє, шука ю серед ночі, а час кричить роками не сьогодні... Навіщо ранки - прокидатися без тебе, навіщо ніч ти зорі погасила, навіщо я в журбі - без твого неба, верніть мій сон - де ми життя любили. Навіщо очі знову відкриваю і погляд мій самотній розбудили, навіщо все, коли тебе шука ю, а губи іншу, іншу пригубили. Забутися на час і все холодне, прощаюсь не такі у неї очі, і тягне мене тягне у безодню, тепло я ще шу каю серед ночі. Навіщо прокидатись без надії, вони зі мною теж свою шу кали, а я руйную свою й чужі мрії, забутися - вони не то благали… Прокинутись з тобою на світанку, в обіймах, хай ще душі розмовляють, з тобою… - у тумані наші ранки, сльозою по віконечку стіка ють… здалеку ми цінууєм що згубили, здалеку- а немає вже немає, самотність ми в серцях свої закрили і з нами вона душу розриває... Навіщо ранки - прокидатися без тебе, навіщо ніч ти зорі погасила, навіщо я в журбі - без твого неба, верніть мій сон - де ми життя любили. [instrumentale interlude]

