«Рейтинг тримається» [Куплет 1] Ми сміємось — не тому, що весело, Просто тиша ще страшніша за слова. У країні, де бюджет іде на декорації, А реальність грає роль сама. На екрані — жарти, пісні та конфетті, Президент виходить: «Доброго вечора всім!» Глядач натиснув кнопку на пульті — І країна стала довгим серіалом із війни. Колись казали: «Це лише телебачення». Та телевізор мав свою мету: Він вчив обирати не програму, А знайоме обличчя й правильну міміку. [Приспів] Рейтинг тримається — світло не гаси, У нас прем’єра просто посеред війни. За кожен невдалий сезон — не штраф, А місто, могила, розбитий дах. Рейтинг тримається — смійся, народ, Бо завтра в ефірі новий поворот. Титри підуть, та лишиться біль: Шоу закінчилося. Країна — ні. [Куплет 2] Сімдесят три відсотки — овації, Найкращий кастинг за багато років. Голосували не зовсім за політику — Скоріше, щоб вимкнути старих акторів. У серіалі вчитель став президентом, Бо чесно лаяв владу на весь екран. А потім сценарій вийшов із телевізора — І попросив реальний бюджет і план. Партія взяла назву від серіалу, Маркетинг сказав: «Не ускладнюйте сюжет». Коли політика схожа на фан-клуб, То виборча дільниця — це просто концерт. [Приспів] Рейтинг тримається — світло не гаси, У нас прем’єра просто посеред війни. За кожен невдалий сезон — не штраф, А місто, могила, розбитий дах. Рейтинг тримається — смійся, народ, Бо завтра в ефірі новий поворот. Титри підуть, та лишиться біль: Шоу закінчилося. Країна — ні. [Куплет 3] «Квартал» продавав нам прості емоції: Сміх замість думки, мем замість суду. Якщо довго сміятися з держави, То дивно, коли вона просить не жартувати. Потап у кліпі, Винник у світлі, Сердючка махає блискучим крилом. А десь між приспівом і рекламною паузою Народ вчився плутати владу з шоу. Олігарх сидить у першому ряду, Продюсер рахує, хто кому винен. А глядач думає: «Я обрав зміни». Ні, друже. Ти обрав новий сезон. [Бридж — spoken word] У телешоу провал — це низькі рейтинги. У державі провал — це зникле місто. У шоу невдалого героя замінюють. У державі герой може замінити народ. У шоу декорації можна списати. У житті їх списують на уламки. У шоу глядач перемикає канал. У житті канал перемикає реальність. І найсмішніше — ніхто не визнає, що купив квиток. Усі кажуть: «Мене просто пустили в зал». А касиром була демократія. [Куплет 4] Двадцять друге, лютий — чорний екран, Ранковий ефір без жартів і музики. Ракета не питає, хто твій улюблений актор, І не читає програму перед титрами. Тепер кожен день — це прямий ефір, Без монтажу, без дубля, без гриму. Тут не виріжеш паузу, де страшно, Не накладеш сміх за кадром на тишу. Тут платять усі — не лише продюсери: Солдат, дитина, лікар і водій. Платить будинок, що не дожив до ранку. Платить майбутнє за чужий кастинг мрій. [Фінальний приспів] Рейтинг тримається — світло не гаси, Бо темрява чесніша за всі голоси. За кожен невдалий сезон — не штраф, А місто, могила, розбитий дах. Рейтинг тримається — останній акорд, Ведучий усміхається: «Тримаймося, народ». Звучать фанфари, падає пил — І хтось питає: «А хто це все оплатив?» [Фінал] Ми сміємося сьогодні не тому, що смішно. Ми сміємося, щоб не кричати вночі. Бо шоу триває, поки є глядачі, А рахунок — на всіх.
