Song Cover Image

Сповідь пам’яті – Дмитро Луценко

В години журавлині, Тамуючи сльози і болі, Нам мати казала, Як рідний лишали поріг: В житті, як на довгій ниві, Доволі добра й любові… В житті, як на довгій ниві, Немало тернистих доріг… У мене, як спалах, ввійшло Заповітне кохання, І терни й троянди рясніли На наших шляхах. Верни мені, щедра пам’ять, Зацвіття мого кохання! Дарма що воно для мене Яскрило колючим дротом… Куди ми степами ішли Побратими-солдати, І падали в трави, Підкошені в смертім бою… Верни мені, світла пам’ять, Всіх друзів, яких я втратив! Верни мені, горда пам’ять, Обпечену юність мою! І грози шумливі, І роки в русявій принаді, І болісні втрати мене Розтривожили знов: В житті, як на довгій ниві, Сплелися журба і радість… В житті, як на довгій ниві, З розлукою поруч любов…