Василь Симоненко – Зустріч

[Verse 1] Зустріч і небажана, й раптова, Краще, мабуть, і мені й тобі, Щоб не стрілись ми сьогодні знову На бульварі в гомінкій юрбі. [Verse 2] Ти холодний погляд опустила, А лице в напруженім огні, Певне, тому, що немає сили Прямо в очі глянути мені. [Pre-Chorus] Стоїмо у вуличному шумі, Слів шукаєм, але слів нема… Я тепер у новому костюмі, Ти оце помітила сама. [Chorus] Я тепер у новому костюмі… Ти оце помітила сама… [Verse 3] І, напевне, теж згадала нині, Як мені тоді сказала ти, Що зі мною у простій свитині У «між люди» соромно піти. [Chorus – варіація] Я тепер у новому костюмі… Ти оце помітила сама… [Bridge – найсильніший момент] Ні, тепер не знайдемо ми мови І не пройдем вулицею знов… [Final Chorus – фінал з підтекстом] Я придбав костюм для себе новий, Чи ж придбала ти собі любов? [Outro] Зустрíч і небажáна, й раптóва, Крáще, мабýть, і менí й тобí, Щоб не стрíлись ми сьогóдні знóву На бульвáрі в гомінкíй юрбí.