Чи я не сплю? (Фауст)

Чи я не сплю? В глибінь душі буремно Влилось краси пресвітле джерело! Трудне шукання красний плід дало, І я жерцем зробився недаремно. Був світ мені нікчемним і пустим, — Став бажаним, змістовним і тривким! Нехай як дим у безвісті розплинусь, Коли від тебе, владарко, відкинусь! Той образ, що в свічаді чарівнім Являвсь мені для насолоди, — Лиш тінь бліда твоєї вроди! Тобі, тобі до решти віддаю Всю пристрасть огняну мою, Любов, жагу, обожування, безум!