Я знову розчиняюсь і зникаю Знову перестаю собою бути І як спинити цей процес не знаю Бо хочеться себе не втратити і не забути Змінює мене час, змінюють люди Змінює кожне слово і проблема Вдихну повітря ледве свіже повні груди Така собі життєва теорема. Я тихо розчіпляюся на атоми Я всюди і ніде – не може бути Все думаю про те, ким стали ми Все думаю про те, ким нам не бути. Я рухаюся далі по інерції У власній вигаданій площині Я не ділю свої вірші на терції І не топлю печаль свою в вині. Я мушу (вже так сталось) існувати Робота, дім, родина, теплий чай Як інші сенс буття свого шукати А в іншому все добре, не зважай.
No comments yet!
Be the first one to show your love for this song