Кислотний потік. Прохор і машини

[Куплет 1] Ти дзвониш знов — і я мовчу, Кажеш «потрібен» — і я лечу. Даєш спеку, потім — мороз, Підносиш вгору — і вниз до сліз. [Пре-хорус] Твій погляд ріже, мов ножем, Щоразу я знов біжу за ним. Я хочу сили, хочу піти, Та ти не даЄш мені втекти. [Приспів] Навіщо нам цей хаос і дим? Чому згорів наш зАтишний дім? Я все віддав, ти грала роль, Тепер у серці тільки біль. [Куплет 2] Ніч за вікном, густий туман, Твої слова — суцільний обман. Я прошу правди — ти мовчиш, Мені спокійніше коли кричиш. [Пре-хорус] Я втрачаю ґрунт під ногами, Ти водиш мене манівцями. Я хочу благати: «Стоп, досить!» Та знов мовчу — і серце просить. [Приспів] Навіщо нам цей хаос і дим? Чому погас наш спільний дім? Я все віддав, ти грала роль, Тепер у серці тільки біль. [Бридж] Я знайду свій крАщий шлях, Без твоїх слів і без образ. Я піду туди, де світло є, І забуду все, що ранить мене. [Приспів] Не треба більше сліз і драм, Я повертаю волю нам. Я все віддав — тепер досить, Моє серце спокою просить.