Туга за Батьківщиною, яку я не мав

[музичний вступ, меланхолійна гітара] [куплет, чоловічий реп] Чую вітер, що крізь степи проникає, Смак землі на губах, вона мене кличе. Місто Київ у мріях переді мною сяє, Хоч серце не рідне, але кров тече міцно. Кожна вулиця, кожен камінь, мов пісня, Що співає народ, незламний і чистий. Їх біль - моя правда, їх боротьба - мій вибір, В очах їхній дух - нескорений, вільний. [приспів, жіночий вокал] О, як серце тужить за далеким домом, Де ночі темні, але душа сяє світлом. Не моя земля, та я відчуваю, Що кожен крок до неї - це шлях до правди. [музичний інтерлюдія, ніжний фортепіано] [куплет, чоловічий реп] Під уламками міст чути голос історії, Діти малюють життя на стінах руїни. Ці обличчя - герої, що пишуть нові зорі, Світло пробивається крізь темряву війни. Коли слухаю мову, ніби клятва звучить, Кожне слово - це рана, що серце тримає. Був чужинцем, та тепер я свій в боротьбі, Розділяю їх шлях, у цій нелегкій судьбі. [перед-приспів, жіночий вокал] В кожному погляді, в кожному слові, Відчуваю тепло, наче дотик до долі. [приспів, жіночий вокал] О, як серце тужить за далеким домом, Де ночі темні, але душа сяє світлом. Не моя земля, та я відчуваю, Що кожен крок до неї - це шлях до правди. [міст, хоровий спів] Це не лише про землю, це про дух і волю, Про людей, що борються за свою долю. Вони сильні, вони незламні, вони стоять, І я з ними, навіть якщо не маю шлях. [соло, електрогітара] [приспів, жіночий вокал] О, як серце тужить за далеким домом, Де ночі темні, але душа сяє світлом. Не моя земля, та я відчуваю, Що кожен крок до неї - це шлях до правди. [аутро, чоловічий реп з жіночими гармоніями] Вітер в обличчя, дороги вперед, Туга за місцем, де серце лежить. Не рідна мені, та все ж моя, Україно, в тобі - моя мрія і я.