[Verse 1] Гуде неон у глухій імлі, Сталеві рейки... і слід в землі. Чекає Іра — самотня тінь, Горнятко кави гріє тремтіння долонь. [Chorus] Анжеліко… скажи, де ти? Де вітер віє серед скла? Анжеліко… ще ніч трива, Та двері метро не відчинить пітьма… [Verse 2] Годинник цокає надто різко, Порожній простір, нікого поруч. Слід від помади на м'ятій записці, Твоє ім'я застрягло у горлі. [Pre-Chorus] Остигла кава, стискає груди, І привид у склі — лише гра ілюзій. [Chorus] Анжеліко… скажи, де ти? Де вітер віє серед скла? Анжеліко… ще ніч трива, Та двері метро не відчинить пітьма… [Verse 3] У Диві плаче німий неон, Бетон шепоче, п'є місто цей сон. Тінь солдата полює на пломінь, Кров на бруківці — без рис, без імен. [Bridge] Там, за кулісами ситих вельмож, Танцюють маски під музику лжі. Дівчина, привид, стерте ім'я… Моляться владі, та бояться мерця. [Final Chorus – bigger, more desperate] Хто вкрав твій голос? Зламав корону? У місті скла, де згасає неон! Правда мовчить і губиться слід, Де все живе сковує лід… Анжеліко… скажи, де ти? [Outro – quiet, fading] Двері метро не відчинить пітьма… Анжеліко…
0/500